Депутати

Пленарні засідання

Згідно статті 38 Основного Закону, депутати є представниками всього народу, вони не зв’язані наказами чи вказівками та діють, покладаючись виключно на власне сумління. Депутатів вибирають на чотири роки в ході загальних, вільних, рівних виборів при таємному голосуванні. Кандидатом може бути кожний, хто має німецьке громадянство та кому виповнилося 18 років. Депутати користуються імунітетом та індемнітетом. За роботу в парламенті вони отримують заробітну плату, з якої сплачують податки.

Депутати утворюють фракції за партійним принципом або залишаються позафракційними. Для створення фракції потрібно як мінімум 5% народних обранців. Вони мають бути представниками однієї партії або таких партій, які мають політичні цілі однакового спрямування і не конкурують між собою в жодній з федеральних земель. Чисельність фракції є вирішальною, коли йдеться про парламентські посади та головування в комітетах.

Всі депутати утворюють пленум. Пленарні засідання відкриті для громадськості, їх ведуть Президент Бундестагу та його заступники чи заступниці. Зазвичай, в рік депутати мають як мінімум 20 пленарних тижнів (у роки, коли відбуваються вибори, пленарних засідань менше). На пленарні засідання всі депутати Бундестагу приїжджають до Берліну. Час, вільний від пленарних засідань, депутати в основному проводять на своїх робочих місцях у виборчих округах.

Комітети та інші комісії
Постійні комітети та контрольні органи

На пленарному засіданні більшістю голосів Бундестаг приймає рішення про створення постійних комітетів та інших комісій, кількість депутатів в них залежить від чисельності їхньої фракції. Завдання комітетів  - підготовка законопроектів та рішень для пленуму. Кожний комітет має чітко визначену фахову сферу. Обов’язковими є створення постійних комітетів з оборони, зовнішніх справ, у справах ЄС та петицій.

Комітет з оборони контролює збройні сили та може сам призначити себе підкомітетом з розслідувань. Комітет зовнішніх справ контролює зовнішню політику Федерального уряду. Комітет у справах ЄС може від імені Бундестагу давати оцінку намірам ЄС щодо регулювання тієї чи іншої сфери. Комітет з петицій займається розглядом скарг або прохань, з якими громадяни звертаються до парламенту. Найбільш впливовим є бюджетний комітет, бо він готує виділення бюджетних коштів. Комітети можуть створювати підкомітети.

До постійно діючих органів Бундестагу належать контрольні органи, які здійснюють нагляд за певними сферами роботи уряду.

Комітети з розслідувань та інші органи

Комітети з розслідувань утворюються на злобу дня за підтримки як мінімум 25% депутатів. Їхнє завдання – перевірка та виявлення політичних та бюрократичних недоліків у роботі уряду,  Бундестагу та органів влади.

Для підготовки рішень щодо комплексних та надважливих тем може бути створений спеціальний комітет. До складу такої спеціальної комісії входять депутати та залучаються зовнішні експерти. Вони подають на розгляд Бундестагу експертні звіти та рекомендації.

З 2004 року в Бундестазі працює Парламентська консультаційна рада з питань сталого розвитку. Її мета – політика, спрямована на сталий розвиток, яка бере на себе відповідальність не лише за тих, хто живе сьогодні, але й за наступні покоління.