Direkt zum Hauptinhalt springen Direkt zum Hauptmenü springen

Dokumente

Artikel

Олаф Шольц: „Ми переживаємо переломний момент“ (ukrainisch)

Федеральний канцлер Олаф Шольц під час проголошення урядової заяви в неділю, 27 лютого 2022 року, за трибуною пленарного залу Німецького Бундестагу.

Федеральний канцлер Олаф Шольц (СДПН) на позачерговому засіданні під час проголошення урядової заяви щодо актуальної ситуації.

© DBT/Xander Heinl/photothek

На позачерговому засіданні у зв’язку з розпочатою Росією з порушенням міжнародного права війною проти України Німецький Бундестаг заявив у неділю, 27 лютого 2022 року, що „Федеративна Республіка Німеччина твердо й непохитно стоїть на боці наших українських подруг і друзів. Після проголошення урядової заяви щодо актуальної ситуації, з якою виступив Федеральний канцлер Олаф Шольц (СДПН), відбулося голосування депутатів щодо низки  пропозицій, у яких фракції, зокрема, засудили напад Росії на Україну. Було прийнято спільну резолюцію фракцій коаліції СДПН, Зелених і ВДП та найбільшої опозиційної фракції ХДС/ХСС (20/846), фракції Лівих і АдН проголосували проти, двоє депутатів утрималися. Не було підтримано більшістю резолюції АдН (20/843, 20/844) і Лівих (20/845).

Канцлер: “Необхідні зусилля національного рівня„

Федеральний канцлер Олаф Шольц (СДПН) суворо засудив російський напад на Україну, назвавши його поворотною точкою для Німеччини. “Ми переживаємо переломний момент, – заявив політик від СДПН на позачерговому засіданні Бундестагу. – Це означає: світ після нього вже не той, яким той же самий світ був до нього„. По суті справи йдеться про запитання, чи може сила долати право й чи можна дозволити російському президенту Володимиру Путіну повернути час назад до стану існування великих держав ХІХ сторіччя. “Або чи достатньо в нас сил для того, щоб показати призвідникам війни на кшталт Путіна, де лежать межі дозволеного„, – наголосив Олаф Шольц. Канцлер підтвердив, що нападом на Україну Путін холоднокровно розв’язав загарбницьку війну. І цьому є лише одна причина: “Свобода українок і українців ставить під сумнів його власний репресивний режим. Це – людиноненависництво. Це – порушення норм міжнародного права. Це нічим і ніким не може бути виправданим„.

Олаф Шольц обґрунтував санкції проти Росії й аргументував актуальне рішення Федерального уряду щодо постачання Україні зброї: “На агресію Путіна не може бути іншої відповіді„. Поруч із цим Федеральний канцлер анонсував істотне збільшення видатків на оборону й наголосив на необхідності “зусиль національного рівня„. Так, для Бундесверу необхідно передбачити додатковий бюджет сумою в 100 мільярдів євро. “Ми маємо значно більше інвестувати в безпеку нашої країни, аби таким чином захистити нашу свободу й нашу демократію, – підкреслив Олаф Шольц. – Метою є дієздатний, високосучасний, прогресивний Бундесвер, що надійно захищає нас„.

ХДС/ХСС: “Купа уламків від зовнішньої політики й політики безпеки„

Голова фракції ХДС/ХСС Фрідріх Мерц запевнив Федеральний уряд у підтримці санкцій проти Росії. Блок ХДС/ХСС готовий надати підтримку масштабним заходам і не буде “доскіпуватися до дрібниць„, – заявив Голова ХДС. Якщо Шольц виступає за комплексне зміцнення Бундесверу, то і Союз ХДС/ХСС попри можливий спротив піде однією дорогою з канцлером, заявив Фрідріх Мерц. Водночас він попередив, що анонсоване збільшення бюджету задля інвестицій у Бундесвер і його плани щодо озброєння означає передусім нові заборгованості. Про те, як можна оформити і, можливо, зафіксувати ці нові борги в Конституції, не можна вирішувати “лише в рамках урядової заяви недільного ранку. Це ми маємо обговорити спокійно й детально згодом„. 

Німеччина стоїть перед “купою уламків від німецької зовнішньої політики й політики безпеки останніх років і десятиліть„, – сказав Фрідріх Мерц. Деякі з уявних реалій відійшли в минуле. Так, одностороннє роззброєння забезпечує вже не зміцнення, а зменшення безпеки. Відповідальність за загарбницьку війну Росії несе російський президент Володимир Путін. “З цього чистої води демократа„, яким він ніколи не був, зараз він “остаточно і для всього світу вочевидь перетворився на воєнного злочинця„, – заявив Фрідріх Мерц.

Міністр закордонних справ: “Не віддавати Україну неозброєною на поталу агресору„  

Міністр закордонних справ Анналена Бербок (Союз 90/Зелені) виступила на захист постачання озброєнь Україні. “Ми не повинні віддавати Україну неозброєною на поталу агресору, який несе в цю країну смерть і руйнацію„. Це – чіткий меседж Володимиру Путіну. “Ціна цієї війни проти невинних людей і порушення Статуту ООН виявляться непосильними для системи Путіна„.

Міністр закордонних справ наголосила, що йдеться про надзвичайну ситуацію. “Ми й надалі утримуватимемося від експорту озброєнь і участі в операціях із наших глибоких переконань„, – заявила Анналена Бербок, і, звертаючись до Посла України Андрія Мельника, який під час її промови сидів на трибуні для почесних гостей, водночас запевнила: “Вас ми не залишимо на самоті„.  

Щодо відключення російських банків від міжнародної системи здійснення платежів СВІФТ Анналена Бербок наголосила: “Гірка реальність полягає в тому, що наразі ніяка санкція не зможе зупинити це божевілля, і СВІФТ зокрема„. “Зрадницька гра„ Путіна має “довгостроковий характер„. Те ж саме має стосуватися і санкцій.  

АдН вбачає відповідальність Заходу

Голова фракції АдН Аліса Вайдель наголосила на відповідальності Заходу за атаку Росії на Україну. Прихильники жорсткої лінії вперто наполягали на перспективі вступу країни до НАТО, зневажливо позбавляючи Росію статусу великої країни. “У цьому й полягає історична помилка Заходу – у образі Росії„, – підкреслила Аліса Вайдель, додавши, що це нічого не міняє в “неприйнятності російського вторгнення„.  

Виклик щодо створення європейської архітектури безпеки, що подолала б мислення на підставі існування блоків Сходу й Заходу, став ще складнішим, але його не варто скидати з порядку денного. “Німеччина може й має відіграти тут важливу роль спрведливого посередника„. Однак вона не має дозволити “необачно втягнути себе у війну„, – попередила політик від АдН.  

Міністр фінансів: “Довгострокові санкції проти Росії„

Федеральний міністр фінансів Крістіан Лінднер (ВДП) підкреслив, що санкції проти Росії є довгостроковими. “Треба набратися терпіння, і в нас є це терпіння„. Німеччина готова нести негативні наслідки санкцій у себе в країні, “адже це – ціна свободи„.

Тема енергетичної безпеки тепер і в Німеччині набуває нових пріоритетів. “Відновлювані джерела енергії рятують нас від залежності„. Вони стають “джерелами вільної енергії„, наголосив Крістіан Лінднер. Щодо питання мільярдної підтримки Бундесверу він зауважив таке. Поточні процеси мають фінансуватися зі звичайних бюджетів із урахуванням механізмів обмеження державної заборгованості. Але зневажливе ставлення до Бундесверу протягом багатьох років не вдасться виправити таким чином. Тому треба використовувати додаткові бюджети й бути готовими до нових боргів. Кредити в нинішній світовій ситуації є інвестицією в мир, заявив Крістіан Лінднер, закликавши в такий спосіб підтримати фракцію ХДС/ХСС.              

Ліві: “Ні – постачанню озброєнь до України„

Голова фракції Лівих Аміра Мохамед Алі (Ліві) спростувала хибні думки на адресу своєї фракції щодо оцінки російського президента. “Сьогодні ми розглядаємо ситуацію по-іншому й чітко заявляємо: у цьому разі Путін – агресор і має бути якнайшвидше зупинений„. Цей російський напад нічим не можна виправдати й пояснити.

Водночас її фракція й надалі виступає проти поставок зброї до України й нарощування озброєнь Бундесверу. “Цю гонку озброєнь, цю мілітаризацію ми як ліві підтримувати не можемо й не будемо„. У Лівих є “глибоке переконання, що шлях до миру – це роззброєння й демократія„, вважає Аміра Мохамед Алі.  

Голова Бундестагу:  “Напад є чітким порушенням міжнародного права„

Позачергове засідання Бундестагу було скликано за вимогою Федерального канцлера згідно зі Статтею 39 пункт 3 Основного закону. Голова Бундестагу Бербель Бас (СДПН) на початку засідання наголосила на “важливому сигналі солідарності нашого органу влади„ під час надзвичайної ситуації історичного значення. “Російський напад на Україну є чітким порушенням міжнародного права й атакою на принципи вільного світу„, – наголосила Бербель Бас.

“Німецький Бундестаг і люди нашої країни твердо стоять на боці вільної й демократичної України„.         

Резолюція СДПН, ХДС/ХСС, Зелених і ВДП.

У спільній резолюції (20/846) фракцій СДПН, ХДС/ХСС, Союзу 90/Зелених і ВДП депутати заявили, що непохитно стоять на боці України і привітали відключення російських банків від міжнародної системи здійснення платежів СВІФТ. Зокрема, парламентарі закликають Федеральний уряд ужити всіх необхідних політичних, економічних, фінансових і гуманітарних заходів підтримки, яких потребує Україна, а також розглянути можливість надання Україні військового обладнання. 

Окрім цього, необхідно забезпечити прийняття в Німеччині біженців із України й підтримку з боку європейських сусідів щодо прийняття та забезпечення необхідним тих, хто шукає захисту. Також необхідно й надалі продовжувати модернізацію Бундесверу задля створення добре оснащених і завжди готових до залучення збройних сил, що були б здатними виконувати цілі НАТО в тісному узгодженні з партнерами Німеччини. 

Резолюція Лівих

У представленій фракцією Лівих резолюції (20/845) депутати заявили, що твердо й непохитно стоять на боці України. У своєму документі вони закликають Федеральний уряд разом із партнерами Німеччини з міжнародної спільноти держав докласти всіх наявних дипломатичних зусиль задля здійснення впливу на російський уряд, аби той знову почав дотримуватися міжнародних угод, нормативних правил і обов’язкових до виконання міжнародних договорів, підписаних ним самим, чим зобов’язався поважати й виконувати їх.

Крім того, необхідно вжити всіх необхідних політичних, економічних, фінансових і гуманітарних заходів підтримки, яких потребує Україна, що передбачає і економічні санкції проти олігархів і тих, хто наживається ні війні. Також необхідно забезпечити прийняття біженців і надання захисту представникам України в Німеччині й сусідніх європейських країнах. Водночас необхідно відмовити в постачанні озброєнь і відправці додаткових частин Бундесверу, оскільки зброя є подальшим кроком у спіралі озброєнь Європи.    

Резолюції АдН

Фракція АдН також надала дві резолюції щодо заяви уряду. У першій резолюції (20/843) фракція закликає Бундестаг засудити “загарбницьку війну Росії проти України, що порушує міжнародне право„. Також Федеральний уряд має потурбуватися про “негайне припинення вогню й відправлення миротворчих сил Організації Об’єднаних Націй або ОБСЄ до України„. Крім того, Федеральний уряд разом із європейськими й американськими партнерами повинен виступити “за стратегічні переговори на одному рівні з питань архітектури загальноєвропейської безпеки з Росією за умови дотримання контролю за озброєннями, військовими базами й військовими навчаннями, особливо у Східній Європі на кордоні з Росією„. Фракція виступає також за відновлення “вето Німеччини щодо членства України в НАТО„.  

У другій резолюції (20/844) фракція АдН вимагає повернення до загальної військової повинності. Як обґрунтування фракція зазначає, що Федеративна Республіка у військовому плані взагалі має бути в стані “забезпечити оборону власної суверенної території й гарантувати обумовлений договірно й фактично необхідний внесок у оборону Альянсу„. Це стане можливим лише завдяки відновленню скасованої раніше військової повинності, наголошує фракція.             

Бас засуджує напад Росії на Україну 

Голова Бундестагу Бербель Бас ще раніше, у четвер 24 лютого, від імені Німецького Бундестагу висловила Голові Верховної Ради України Стефанчуку Руслану Олексійовичу свою “щиру солідарність з усіма депутатами Верховної Ради та з народом України„. “24 лютого 2022 року увійде як чорний день у історію Європи й усього цивілізованого світу„, – підкреслила Бербель Бас.

Те, що Росія розпочала війну проти України з порушенням норм міжнародного права, є “абсолютно неприйнятним і має бути категорично засудженим„. Голова Бундестагу висловила свою впевненість, що такому поводженню має бути надана рішуча відповідь демократичних держав – членів міжнародної спільноти. (ahe/eis/scr/27.02.2022)

Marginalspalte