Direkt zum Hauptinhalt springen Direkt zum Hauptmenü springen

Dokumente

Artikel

Промова заступниці Голови Катрін Ґерінг-Еккардт з нагоди відеозвернення Президента України, його високості Володимира Зеленського 17 березня 2022 року

Шановні колеги, прошу сідати.

Щиро вітаю вас, зокрема, Федерального президента Вульфа на трибуні. Сьогоднішнього ранку ми зможемо почути українського президента Володимира Зеленського, який зараз підключиться до нас. Він уже тут.   

Пане Зеленський, щиро вітаємо Вас.

Для нас честь, що сьогодні Ви звернетесь до нас. Вітаю також від щирого серця посла Андрія Мельника на трибуні. Чудово, що Ви знову з нами. 

Декілька років іде війна. Було здійснено напад на Крим, на Донбас. Новий холоднокровний і брутальний напад на Україну, на свободу, на демократію несе горе, масштаби якого можна собі лише уявити. Три тижні жителі України усіма силами чинять спротив – проти загарбницької війни Путіна.  

Цій війні треба покласти кінець! Росія мусить зупинити атаки й вивести свої війська з України!

Переважна більшість спільноти держав підтвердила цю вимогу до Росії на Генеральній асамблеї Організації Об’єднаних Націй – і засудила загарбницьку війну.  
Ми з жахом дивимося, як російські війська свідомо уражають цивільні цілі. Це – кричуще порушення гуманітарного міжнародного права.    

Цивільні цілі. Звучить технічно. Але це – житлові будинки, лікарні, школи, дитячі садки. Ідеться про беззахисних людей. Стариків, які сидять у підвалах і не можуть утекти, бо занадто хворі.
Про вагітних про жінок, про породіль із новонародженими.

Ми глибоко вражені дівчинкою, яка співає, напевне, у бомбосховищі. Пісню із „Крижаного серця“. Ми бачимо тебе, Амелія.   

Гинуть люди. Загинув український біатлоніст Євген Малишев. Загинули футболісти Віталій Сапило і Дмитро Мартиненко. Загинули кореспондентки й кореспонденти, які висвітлювали війну.       

Їхні імена ми знаємо, але багато інших, так багато інших імен ми не знаємо. Але ми бачимо вас, подумки ми разом із вами і з тими, хто тужить за вами.

Місто Маріуполь переживає катастрофу. В Ірпені, Харкові, Херсоні й у багатьох, багатьох інших великих і маленьких місцях ситуація також критична.  

Людям потрібна допомога – швидко й без нових небезпечних атак. Вони мають принаймні вийти безпечними шляхами з місць, у яких ідуть бої.  

Мільйони українців перебувають у бігах. Тисячі щоденно шукають притулку, зокрема і в нашій країні. 

Багато людей у сусідніх із Україною країнах, а також у Німеччині, допомагають як тільки можуть, збирають пожертви, організують допомогу, піклуються про біженців від війни.      

Вони відчувають, що поруч із людською солідарністю необхідною є рішуча політика. Своєю війною Путін атакував і наш мирний порядок.    

Пане Президенте!

Дорогий Володимире Зеленський!

Ми можемо Вас бачити. Ваша країна обрала демократію. Саме цього боїться Володимир Путін. Він намагається відібрати у Вашої країни її власну історію, ідентичність, право на існування.  

І тут він уже зараз зазнав крах. Українки й українці згуртованіші й рішучіші, ніж будь-коли. Вони щодня демонструють, якою сильною є їхня воля до свободи. 

Я говорю про це і цілком особисто, пане Президент. Як людина, яка виросла в НДР і була там частиною мирної революції, 

я знаю, що свобода – це подарунок, але за неї треба боротися знову і знову. 

2004 року я виступала із промовою на Майдані, коли сотні тисяч вийшли на акції протесту за демократію у Вашій країні. Мені запам’яталося одне речення протестувальників: „Разом нас багато, нас не подолати“.   
Шлях, яким пішла Україна, був нелегким. Він був послідовним. Він був демократичним, європейським, таки самим, як і Ваше обрання Президентом цієї чудової, гордої країни.

Пане Президент, дорогий Володимире Зеленський

Світ підтримує Україну. Німеччина теж на Вашому боці.

Вам слово!

…Відеопідключення його Високоповажності В. Зеленського…

Катрін Герінг-Еккардт

Шановні колеги, я думаю, що від імені всього Бундестагу можу щиро подякувати за ці зворушливі слова.   

Війна має завершитися. Я дуже вдячна за те, що Голови парламентів держав Великої сімки і Європейського парламенту подали потужний сигнал згуртованості й солідарності з Україною.

Учора ми спілкувалися з нашим другом Русланом Стефанчуком, Головою парламенту України. Він також звернувся до нас із дуже переконливими, зворушливими словами. На засіданні, на якому я представляла Бербель Бас, було прийнято спільну заяву. У ній ми однозначно наголошуємо на суверенітеті України. Ми заявляємо, що стоїмо пліч-о-пліч із Верховною Радою України й вільно обраними українськими депутатами, нашими колегами, яких щиро вітаємо звідси, які продовжують працювати в парламенті і за таких умов. Український народ і демократично обраний уряд знаходять нашу повну підтримку – так само, як і мужні росіянки й росіяни, які у своїй країні виступають за вільну журналістику й за закінчення війни.

Шановні пані та панове! Парламенти Великої сімки також визнають свою відповідальність за допомогу людям, які втікають із України від війни, за прийняття їх і підтримку держав, що як сусідні країни мають виконувати особливе гуманітарне завдання.  

Учора ми вже провели тут дебати, які продовжимо сьогодні – про Республіку Молдову, а також про сусідню з нами країну – Польщу. Тому я рада, що на трибуні зайняв місце заступник міністра закордонних справ Республіки Польщі.

Ваша країна докладає і ці дні великих зусиль, і ми ставимося до цього з надзвичайною повагою. 

Шановні пані та панове, мені залишається тільки, і щиро прошу Вас, пане Мельник, передати це Вашому Президенту ще раз. 

Щиро дякую!

Marginalspalte